Loading ...Що можуть зробити батьки, щоб допомогти дитині?
Що можуть зробити батьки, щоб допомогти дитині?
(рекомендації психологічної служби)
- Говорити правду в доступний та прийнятній для дитини спосіб. Йдеться як про зміст (максимально правдивий і вичерпний), так і його емоційну подачу (спокійно, наскільки можливо, без страшних прогнозів).
Діти мають розуміти, що відбувається, чому, які реалістичні наслідки, що варто і чого не варто робити, думати, переживати. Також мають розуміти, чому змінилася поведінка батьків, чим викликане їхнє хвилювання, розмови, про що саме йдеться в новинах по телевізору. Інакше дітлахи можуть придумати ситуацію, якої немає, можуть фантазувати, що вони в чомусь винні, можуть катастрофізувати, боятися нападу, війни, смерті, уявляти собі багато страшних речей…
- Наповнювати життя дитини цікавими та ресурсними справами. Йдеться про спорт, гуртки, спілкування з друзями, спільне проведення часу (прогулянки, ігри (від шах до ліплення сніговиків), перегляд кіно)… Основна ідея –створити внутрішнє міцне переконання, що життя продовжується, в ньому багато доброго, а також підсилити стресоопірність дитячих огранізмів через викиди гормонів, чий синтез збільшується від переживань радості та контакту (окситоцин, дофамін, сератонін).
- Підтримувати звичний режим. Важливо не змінювати звичний хід дитячого життя. Не скорочувати час сну через те, що всі хвилюються, обговорюють, зідзвонюються… Не відмовлятись від щоденних ритуалів, наприклад, поцілунків на ніч чи читання книжок. Не відміняти запланованих справ, подорожей, зустрічей. Не порушувати щоденну рутину – так само, як і завжди, робити домашні завдання, відвідувати гуртки, спільно вечеряти…
Чого не можна робити?
Мовчати, не договорювати, не пояснювати, лякати, дозволяти зависати в тривожних новинах та розмовах, відмовлятись від життєвих радощів, обмежувати спілкування та час з дітьми.
Заборонені фрази: “помовч” (“відійди” / “заспокойся” / “зберись”… та інші варіанти на кшталт “відчепись”), “не бачиш, що робиться!”, “це не дитячі розмови!” та все-все, де є місце паніці, нагнітанню, катастрофізації.
Як дорослим самим лишатися спокійними в подібних ситуаціях?
- Обмежувати час в інтернеті, перед телевізором та іншими джерелами новин. Краще провести його з дітьми або за справами, що само собою знизить тривогу.
- Максимально структурувати та наповнювати день, щоб зменшити простір для тривожних думок.
- Обмежити спілкування з людьми-джерелами паніки. Паніка заразна і дуже вірулентна.
- Не забувати про ресурси та в жодному випадку не виключати з щоденності речей, які надихають та радують.
Основне правило і для дітей, і для дорослих – “Чим складніший час, тим більше ресурсів“. І це зовсім не егоїзм, а засіб підтримки зібраності, дієвості та конструктивності.